підкормлювати

ПІДКО́РМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКОРМИ́ТИ, кормлю́, ко́рмиш; мн. підко́рмлять; док., перех., рідко. Те саме, що підгодо́вувати.

Протягом літнього періоду сіянці шипшини поливають, підкормлюють органічними і мінеральними добривами, розпушують грунт навколо них (Наука.., 9, 1962, 39);

Сіяльниця.. сказала: — Дай землі, то й вона тобі дасть!.. Ми добривами підкормимо плантацію (Автом., В. Кошик, 1954, 27).

Значення в інших словниках

1. підкормлювати — підко́рмлювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. підкормлювати — -юю, -юєш, недок., підкормити, -кормлю, -кормиш; мн. підкормлять; док., перех., рідко. Те саме, що підгодовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкормлювати — ПІДКО́РМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКОРМИ́ТИ, кормлю́, ко́рмиш; мн. підко́рмлять; док., кого, що, рідко. Те саме, що підгодо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
4. підкормлювати — УДО́БРЮВАТИ (ВДО́БРЮВАТИ) (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ (ВГНО́ЮВАТИ) (вносити в ґрунт гній). — Док.  Словник синонімів української мови
5. підкормлювати — Підко́рмлювати, -люю, -єш сов. в. підкорми́ти, -млю́, -миш, гл. Подкармливать, подкормить.  Словник української мови Грінченка