Великий тлумачний словник сучасної мови

підкормлювати

підко́рмлювати

-юю, -юєш, недок., підкормити, -кормлю, -кормиш; мн. підкормлять; док., перех., рідко.

Те саме, що підгодовувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підкормлювати — підко́рмлювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. підкормлювати — ПІДКО́РМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКОРМИ́ТИ, кормлю́, ко́рмиш; мн. підко́рмлять; док., кого, що, рідко. Те саме, що підгодо́вувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. підкормлювати — УДО́БРЮВАТИ (ВДО́БРЮВАТИ) (вносити добрива в ґрунт), ПІДЖИ́ВЛЮВАТИ, ПІДЖИВЛЯ́ТИ, ЗДО́БРЮВАТИ розм., ПІДГОДО́ВУВАТИ розм., ПІДКО́РМЛЮВАТИ розм., ДОБРИ́ТИ діал.; УГНО́ЮВАТИ (ВГНО́ЮВАТИ) (вносити в ґрунт гній). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. підкормлювати — ПІДКО́РМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКОРМИ́ТИ, кормлю́, ко́рмиш; мн. підко́рмлять; док., перех., рідко. Те саме, що підгодо́вувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. підкормлювати — Підко́рмлювати, -люю, -єш сов. в. підкорми́ти, -млю́, -миш, гл. Подкармливать, подкормить.  Словник української мови Грінченка