підкорочений

ПІДКОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкороти́ти.

Фільм [«Іван»] був підкорочений (Довж., І, 1958, 24).

Значення в інших словниках

1. підкорочений — підкоро́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підкорочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкоротити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкорочений — ПІДКОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підкороти́ти. Фільм [“Іван”] був підкорочений (О. Довженко); // у знач. прикм. Дивилася вниз, на поділ свого плаття, рожевого, підкороченого, яке любив Йосип (Б. Харчук).  Словник української мови у 20 томах