Орфографічний словник української мови

підкорочений

підкоро́чений

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підкорочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підкоротити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підкорочений — ПІДКОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підкороти́ти. Фільм [“Іван”] був підкорочений (О. Довженко); // у знач. прикм. Дивилася вниз, на поділ свого плаття, рожевого, підкороченого, яке любив Йосип (Б. Харчук).  Словник української мови у 20 томах
  3. підкорочений — ПІДКОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підкороти́ти. Фільм [«Іван»] був підкорочений (Довж., І, 1958, 24).  Словник української мови в 11 томах