підкорочувати

підкоро́чувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. підкорочувати — -ую, -уєш, недок., підкоротити, -очу, -отиш, док., перех., розм. Те саме, що укорочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. підкорочувати — Вкорочувати, вкоротити, повкорочувати, скорочувати, скоротити, поскорочувати, укорочувати, укоротити  Словник чужослів Павло Штепа
3. підкорочувати — ПІДКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що, розм. Те саме, що укоро́чувати. Федір справді відрізнявся своїм зовнішнім виглядом від усіх робітників. Навіть робочий одяг він перешив на свій смак ..  Словник української мови у 20 томах
4. підкорочувати — ПІДКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех., розм. Те саме, що укоро́чувати. Федір справді відрізнявся своїм зовнішнім виглядом від усіх робітників. Навіть робочий одяг він перешив на свій смак..  Словник української мови в 11 томах
5. підкорочувати — Підкорочувати, -чую, -єш сов. в. підкороти́ти, -чу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114.  Словник української мови Грінченка