підкорочувати
підкоро́чувати
дієслово недоконаного виду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкорочувати — -ую, -уєш, недок., підкоротити, -очу, -отиш, док., перех., розм. Те саме, що укорочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підкорочувати — Вкорочувати, вкоротити, повкорочувати, скорочувати, скоротити, поскорочувати, укорочувати, укоротити Словник чужослів Павло Штепа
- підкорочувати — ПІДКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що, розм. Те саме, що укоро́чувати. Федір справді відрізнявся своїм зовнішнім виглядом від усіх робітників. Навіть робочий одяг він перешив на свій смак .. Словник української мови у 20 томах
- підкорочувати — ПІДКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех., розм. Те саме, що укоро́чувати. Федір справді відрізнявся своїм зовнішнім виглядом від усіх робітників. Навіть робочий одяг він перешив на свій смак.. Словник української мови в 11 томах
- підкорочувати — Підкорочувати, -чую, -єш сов. в. підкороти́ти, -чу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114. Словник української мови Грінченка