1. Словник української мови в 11 томах

підкорочувати

ПІДКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., перех., розм. Те саме, що укоро́чувати.

Федір справді відрізнявся своїм зовнішнім виглядом від усіх робітників. Навіть робочий одяг він перешив на свій смак.. Штани підкоротив і звузив так, що навіть дивно було: як він одягає і скидає їх? (Ткач, Арена, 1960, 26);

Одягли її у біле вінчальне плаття, яке давно вже лежало в скрині і яке довелося трохи підкоротити (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкорочувати — підкоро́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. підкорочувати — -ую, -уєш, недок., підкоротити, -очу, -отиш, док., перех., розм. Те саме, що укорочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкорочувати — Вкорочувати, вкоротити, повкорочувати, скорочувати, скоротити, поскорочувати, укорочувати, укоротити Словник чужослів Павло Штепа
  4. підкорочувати — ПІДКОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДКОРОТИ́ТИ, очу́, о́тиш, док., що, розм. Те саме, що укоро́чувати. Федір справді відрізнявся своїм зовнішнім виглядом від усіх робітників. Навіть робочий одяг він перешив на свій смак .. Словник української мови у 20 томах
  5. підкорочувати — Підкорочувати, -чую, -єш сов. в. підкороти́ти, -чу́, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить. Вражі кравці не вгодили і каптан підкоротили. Мет. 114. Словник української мови Грінченка