Словник української мови в 11 томах

підкорчити

ПІДКО́РЧИТИ див. підко́рчувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підкорчити — підко́рчити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. підкорчити — див. підкорчувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкорчити — ПІДКО́РЧИТИ див. підко́рчувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. підкорчити — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати.  Словник синонімів української мови