підкурити

ПІДКУРИ́ТИ див. підку́рювати.

Значення в інших словниках

1. підкурити — підкури́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підкурити — див. підкурювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкурити — ПІДКУРИ́ТИ див. підку́рювати.  Словник української мови у 20 томах
4. підкурити — підку́рювати / підкури́ти ла́даном кого. Надмірно вихваляючи, підлещуватися до кого-небудь. — Я його (Романа) зненавиділа. Годі вже йому підкурювати мене ладаном (І. Нечуй-Левицький).  Фразеологічний словник української мови
5. підкурити — Підкури́ти, -ся см. підкурювати, -ся.  Словник української мови Грінченка