Значення в інших словниках
-
підкурити —
підкури́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
підкурити —
ПІДКУРИ́ТИ див. підку́рювати.
Словник української мови у 20 томах
-
підкурити —
підку́рювати / підкури́ти ла́даном кого. Надмірно вихваляючи, підлещуватися до кого-небудь. — Я його (Романа) зненавиділа. Годі вже йому підкурювати мене ладаном (І. Нечуй-Левицький).
Фразеологічний словник української мови
-
підкурити —
ПІДКУРИ́ТИ див. підку́рювати.
Словник української мови в 11 томах
-
підкурити —
Підкури́ти, -ся см. підкурювати, -ся.
Словник української мови Грінченка