підкурений

підку́рений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкурити.

2》 у знач. прикм. Який набув жовтуватого відтінку від підкурювання (перев. про вуса).

Значення в інших словниках

1. підкурений — підку́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підкурений — ПІДКУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підкури́ти. Семен відчував, як приємно гріла його перекинута в нутро раніше склянка горілки; .. і в горілчаній парі, як підкурені оси, закружляли туманні, плутані думки (Л. Смілянський); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. підкурений — Підку́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. підкурений — ПІДКУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкури́ти. Семен відчував, як приємно гріла його перекинута в нутро раніше склянка горілки; ..і в горілчаній парі, як підкурені оси, закружляли туманні, плутані думки (Сміл., Зустрічі, 1936, 35); *Образно.  Словник української мови в 11 томах