підкурити
підкури́ти
див. підкурювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкурити — підкури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- підкурити — ПІДКУРИ́ТИ див. підку́рювати. Словник української мови у 20 томах
- підкурити — підку́рювати / підкури́ти ла́даном кого. Надмірно вихваляючи, підлещуватися до кого-небудь. — Я його (Романа) зненавиділа. Годі вже йому підкурювати мене ладаном (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
- підкурити — ПІДКУРИ́ТИ див. підку́рювати. Словник української мови в 11 томах
- підкурити — Підкури́ти, -ся см. підкурювати, -ся. Словник української мови Грінченка