1. Словник української мови у 20 томах

підкурити

ПІДКУРИ́ТИ див. підку́рювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкурити — підкури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підкурити — див. підкурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкурити — підку́рювати / підкури́ти ла́даном кого. Надмірно вихваляючи, підлещуватися до кого-небудь. — Я його (Романа) зненавиділа. Годі вже йому підкурювати мене ладаном (І. Нечуй-Левицький). Фразеологічний словник української мови
  4. підкурити — ПІДКУРИ́ТИ див. підку́рювати. Словник української мови в 11 томах
  5. підкурити — Підкури́ти, -ся см. підкурювати, -ся. Словник української мови Грінченка