1. Словник української мови у 20 томах

підкурений

ПІДКУ́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до підкури́ти.

Семен відчував, як приємно гріла його перекинута в нутро раніше склянка горілки; .. і в горілчаній парі, як підкурені оси, закружляли туманні, плутані думки (Л. Смілянський);

* Образно. – Коли набереться в мене сто тисяч добірного війська, підкуреного порохом і загартованого в боях, з доброю зброєю та арматою, – тоді заговорю я по-іншому (З. Тулуб).

2. у знач. прикм. Який набув жовтуватого відтінку від підкурювання (перев. про вуса).

Дмитро Федорович, накручуючи підкурені непокірні вуса, ставив собі десятки різних запитань.., щоб розгадати таємницю зникнення Марусі (В. Логвиненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкурений — підку́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підкурений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкурити. 2》 у знач. прикм. Який набув жовтуватого відтінку від підкурювання (перев. про вуса). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкурений — Підку́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. підкурений — ПІДКУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкури́ти. Семен відчував, як приємно гріла його перекинута в нутро раніше склянка горілки; ..і в горілчаній парі, як підкурені оси, закружляли туманні, плутані думки (Сміл., Зустрічі, 1936, 35); *Образно. Словник української мови в 11 томах