1. Словник української мови в 11 томах

підкурений

ПІДКУ́РЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкури́ти.

Семен відчував, як приємно гріла його перекинута в нутро раніше склянка горілки; ..і в горілчаній парі, як підкурені оси, закружляли туманні, плутані думки (Сміл., Зустрічі, 1936, 35);

*Образно. — Коли набереться в мене сто тисяч добірного війська, підкуреного порохом і загартованого в боях, з доброю зброєю та арматою, — тоді заговорю я по-іншому (Тулуб, Людолови, І, 1957, 439).

2. у знач. прикм. Який набув жовтуватого відтінку від підкурювання (перев. про вуса).

Дмитро Федорович, накручуючи підкурені непокірні вуса, ставив собі десятки різних запитань.., щоб розгадати таємницю зникнення Марусі (Логв., Літа.., 1960, 205).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкурений — підку́рений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підкурений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкурити. 2》 у знач. прикм. Який набув жовтуватого відтінку від підкурювання (перев. про вуса). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкурений — ПІДКУ́РЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підкури́ти. Семен відчував, як приємно гріла його перекинута в нутро раніше склянка горілки; .. і в горілчаній парі, як підкурені оси, закружляли туманні, плутані думки (Л. Смілянський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. підкурений — Підку́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)