Словник української мови в 11 томах

підкусити

ПІДКУСИ́ТИ див. підку́шувати.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підкусити — підкуси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підкусити — див. підкушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкусити — ПІДКУСИ́ТИ див. підку́шувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. підкусити — лука́вий підкуси́в (напути́в, підби́в і т. ін.) кого і без додатка. Хтось зробив хибний, необдуманий або небажаний для когось вчинок. Череваниха .. боялась, щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость (П.  Фразеологічний словник української мови
  5. підкусити — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
  6. підкусити — Підкусити см. підкушувати.  Словник української мови Грінченка