підкіс
ПІДКІ́С, ко́са, ч.
1. Дія за знач. підкоси́ти, підко́шувати 1.
Підкіс бур’янів.
2. спец. Підпірка, брус і т. ін., що ставиться навскоси у різних спорудах, а також спосіб зв’язку таких частин споруди.
Практика показала, що одну панель краще встановлювати з допомогою підкоса, другу — горизонтальним зв’язком, третю — накидними захватами (Роб. газ., 22.VII 1965, 2).
Словник української мови (СУМ-11)