1. Словник української мови в 11 томах

підкіс

ПІДКІ́С, ко́са, ч.

1. Дія за знач. підкоси́ти, підко́шувати 1.

Підкіс бур’янів.

2. спец. Підпірка, брус і т. ін., що ставиться навскоси у різних спорудах, а також спосіб зв’язку таких частин споруди.

Практика показала, що одну панель краще встановлювати з допомогою підкоса, другу — горизонтальним зв’язком, третю — накидними захватами (Роб. газ., 22.VII 1965, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкіс — підкі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підкіс — -коса, ч. 1》 Дія за знач. підкосити, підкошувати 1). 2》 спец. Підпірка, брус і т. ін., що ставиться навскоси у різних спорудах, а також спосіб зв'язку таких частин споруди. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкіс — ПІДКІ́С, ко́са, ч. 1. Дія за знач. підкоси́ти, підко́шувати 1. Підкіс бур'янів. 2. спец. Підпірка, брус і т. ін., що ставиться навскоси у різних спорудах, а також спосіб зв'язку таких частин споруди. Словник української мови у 20 томах
  4. підкіс — ПІДПО́РА (предмет, яким підпирають що-небудь), ПІДПІ́РКА, ОПО́РА, ПІДПЕРТЯ́ розм., ПІДСТА́ВКА розм.; ПРИСІ́ШОК розм. (дерев'яна); ПІДКІ́С спец. (брус, який ставлять навскоси). Словник синонімів української мови
  5. підкіс — Додаткове скріплення вертикального і горизонтального брусів похиленою підпіркою (порівн. розкіс). Архітектура і монументальне мистецтво