підкіс
підкі́с
-коса, ч.
1》 Дія за знач. підкосити, підкошувати 1).
2》 спец. Підпірка, брус і т. ін., що ставиться навскоси у різних спорудах, а також спосіб зв'язку таких частин споруди.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкіс — підкі́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підкіс — ПІДКІ́С, ко́са, ч. 1. Дія за знач. підкоси́ти, підко́шувати 1. Підкіс бур'янів. 2. спец. Підпірка, брус і т. ін., що ставиться навскоси у різних спорудах, а також спосіб зв'язку таких частин споруди. Словник української мови у 20 томах
- підкіс — ПІДПО́РА (предмет, яким підпирають що-небудь), ПІДПІ́РКА, ОПО́РА, ПІДПЕРТЯ́ розм., ПІДСТА́ВКА розм.; ПРИСІ́ШОК розм. (дерев'яна); ПІДКІ́С спец. (брус, який ставлять навскоси). Словник синонімів української мови
- підкіс — ПІДКІ́С, ко́са, ч. 1. Дія за знач. підкоси́ти, підко́шувати 1. Підкіс бур’янів. 2. спец. Підпірка, брус і т. ін., що ставиться навскоси у різних спорудах, а також спосіб зв’язку таких частин споруди. Словник української мови в 11 томах
- підкіс — Додаткове скріплення вертикального і горизонтального брусів похиленою підпіркою (порівн. розкіс). Архітектура і монументальне мистецтво