підлабузниця —
підлабу́зниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
підлабузниця —
-і. Жін. до підлабузник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підлабузниця —
ПІДЛАБУ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до підлабу́зник. Темний страшний побут монастирський, .. честолюбна владарка-ігуменя, вражена навіки в особистому житті тиранка, і такі ж уражені, заздрісні, дрібніші тирани – її помічниці й підлабузниці – мати-казначея, інші (О. Іваненко).
Словник української мови у 20 томах