підлабузниця
ПІДЛАБУ́ЗНИЦЯ, і, ж.
Жін. до підлабу́зник.
Темний страшний побут монастирський, .. честолюбна владарка-ігуменя, вражена навіки в особистому житті тиранка, і такі ж уражені, заздрісні, дрібніші тирани – її помічниці й підлабузниці – мати-казначея, інші (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)