підлабузниця
ПІДЛАБУ́ЗНИЦЯ, і, ж.
Жін. до підлабу́зник.
Темний страшний побут монастирський, .. честолюбна владарка-ігуменя, вражена навіки в особистому житті тиранка, і такі ж уражені, заздрісні, дрібніші тирани – її помічниці й підлабузниці – мати-казначея, інші (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підлабузниця — підлабу́зниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- підлабузниця — -і. Жін. до підлабузник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підлабузниця — ПІДЛАБУ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до підлабу́зник. Словник української мови в 11 томах