підлабузниця

ПІДЛАБУ́ЗНИЦЯ, і, ж.

Жін. до підлабу́зник.

Темний страшний побут монастирський, .. честолюбна владарка-ігуменя, вражена навіки в особистому житті тиранка, і такі ж уражені, заздрісні, дрібніші тирани – її помічниці й підлабузниці – мати-казначея, інші (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлабузниця — підлабу́зниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. підлабузниця — -і. Жін. до підлабузник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підлабузниця — ПІДЛАБУ́ЗНИЦЯ, і, ж. Жін. до підлабу́зник. Словник української мови в 11 томах