1. Словник української мови у 20 томах

підлабузницький

ПІДЛАБУ́ЗНИЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до підлабузництва.

[Сивоок] зневажав і ненавидів Агапіта за його підлабузницьку натуру, за властивість легко визнавати свою нижчість перед кожним, хто бодай натяком давав знати про свою вельможність або просто силу (П. Загребельний);

* Образно. Поточків дрібних підлабузницькі хори Дзвенять – рекламують безпам'ятну юність (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підлабузницький — підлабу́зницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. підлабузницький — -а, -е. Стос. до підлабузництва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підлабузницький — ПІДЛАБУ́ЗНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до підлабузництва. Поточків дрібних підлабузницькі хори Дзвенять — рекламують безпам’ятну юність (Мур., Осінні сурми, 1964, 47). Словник української мови в 11 томах