підлакований
ПІДЛАКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підлакува́ти.
Іван читає про себе: «Збірник законів», «Конституція», — підзолочена, підлакована словами про демократію, мудрість панської держави Польської (Чорн., Визволення, 1949, 102).
2. у знач. прикм., перен., розм. У якому приховано справжню, непривабливу дійсність, істину і т. ін.
Хто призначав твоїм синам покірність, Продажність.. підлаковану? Він знав давно, що наших сил безмірність В серцях мужицьких глибоко захована (Забашта, Вибр., 1958, 43).
Словник української мови (СУМ-11)