підлакований
ПІДЛАКО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підлакува́ти.
Іван читає про себе: “Збірник законів”, “Конституція”, – підзолочена, підлакована словами про демократію, мудрість панської держави Польської (С. Чорнобривець).
2. у знач. прикм., перен., розм. У якому приховано справжню, непривабливу дійсність, істину і т. ін.
Хто призначав твоїм синам покірність, Продажність .. підлаковану? Він знав давно, що наших сил безмірність В серцях мужицьких глибоко захована (Л. Забашта).
Словник української мови (СУМ-20)