підламуватися

ПІДЛА́МУВАТИСЯ¹, ується, недок. Пас. до підла́мувати¹.

ПІДЛА́МУВАТИСЯ², ується і ПІДЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПІДЛОМИ́ТИСЯ, ло́миться; мн. підло́мляться; док.

1. Ламатися не зовсім, не до кінця; надламуватися;

// Ламатися під ким-, чим-небудь.

Юрасик пускав стрілу за стрілою, аж ось кора під ним підломилася і він зник (Тулуб, Людолови, І, 1957, 104).

2. Гнутися, згинатися в суглобах від перевтоми, безсилля і т. ін. (про ноги, коліна, руки).

Заремба відчуває, як його ноги підламуються в колінах і він от-от грюкнеться на долівку (Кучер, Пов. і опов., 1949, 42);

Вкинули [мене] в яму якусь.. Прийшла ніч. Лягти ніде. Схилюсь на одвірок, куняю. А то на третю вже ніч стою, ноги підломлюються мені, голова хилиться (Тесл., З книги життя, 1949, 70).

3. тільки недок. Пас. до підла́мувати².

Значення в інших словниках

1. підламуватися — підла́муватися 1 дієслово недоконаного виду ламатися знизу або трохи підла́муватися 2 дієслово недоконаного виду надламуватися; гнутися  Орфографічний словник української мови
2. підламуватися — див. лестити  Словник синонімів Вусика
3. підламуватися — I -ується, недок. Пас. до підламувати I. II -ується і підломлюватися, -юється, недок., підломитися, -ломиться; мн. підломляться; док. 1》 Ламатися не зовсім, не до кінця; надламуватися. || Ламатися під ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підламуватися — ПІДЛА́МУВАТИСЯ¹, ується, недок. Пас. до підла́мувати¹. ПІДЛА́МУВАТИСЯ², ується і ПІДЛО́МЛЮВАТИСЯ, юється, недок., ПІДЛОМИ́ТИСЯ, ло́миться; мн. підло́мляться; док. 1. Ламатися не зовсім, не до кінця; надламуватися.  Словник української мови у 20 томах