підлесник
ПІДЛЕ́СНИК, а, ч. Той, хто виявляє лицемірство, лестощі щодо кого-небудь.
[Василь:] Я, тату, волію взяти ту [дівчину], на котру впаде ваша та материна думка. [Захарко:] Так кажуть тільки підлесники або ж ті, у котрих бракує власного розуму (Кроп., II, 1958, 134).
Словник української мови (СУМ-11)