Великий тлумачний словник сучасної мови

підлесник

підле́сник

-а, ч.

Той, хто виявляє лицемірство, лестощі щодо кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підлесник — підле́сник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. підлесник — Облесник, ЛЕСТУН, ПІДЛАБУЗНИК, г. підхлібник.  Словник синонімів Караванського
  3. підлесник — див. звабник; підлабузник  Словник синонімів Вусика
  4. підлесник — ПІДЛЕ́СНИК, а, ч. Той, хто виявляє лицемірство, лестощі стосовно кого-небудь. [Василь:] Я, тату, волію взяти ту [дівчину], на котру впаде ваша та материна думка. [Захарко:] Так кажуть тільки підлесники або ж ті, у котрих бракує власного розуму (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
  5. підлесник — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл.  Словник синонімів української мови
  6. підлесник — ПІДЛЕ́СНИК, а, ч. Той, хто виявляє лицемірство, лестощі щодо кого-небудь. [Василь:] Я, тату, волію взяти ту [дівчину], на котру впаде ваша та материна думка. [Захарко:] Так кажуть тільки підлесники або ж ті, у котрих бракує власного розуму (Кроп., II, 1958, 134).  Словник української мови в 11 томах