підлещувати

ПІДЛЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш і ПІДЛЕЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛЕСТИ́ТИ, ещу́, е́стиш, док., перех. Лестощами, догідливістю, вихвалянням і т. ін. викликати у кого-небудь добре ставлення до себе або добиватися вигоди, користі тощо.

У Мартохи двоїлось почуття: і дражнило її панське втручання в її родину, і підлещала панська ласка до її дитини (Л. Укр., III, 1952, 636);

На початку другого антракту до Юрія підійшов сам Садовський і привселюдно від імені всієї трупи висловив йому подяку. Це підлестило молодого багача (Бурл., Напередодні, 1956, 116).

Значення в інших словниках

1. підлещувати — підле́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підлещувати — див. лестити  Словник синонімів Вусика
3. підлещувати — -ую, -уєш і підлещати, -аю, -аєш, недок., підлестити, -ещу, -естиш, док., перех. Лестощами, догідливістю, вихвалянням і т. ін. викликати у кого-небудь добре ставлення до себе або добиватися вигоди, користі тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підлещувати — ПІДЛЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш і ПІДЛЕЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛЕСТИ́ТИ, ещу́, е́стиш, док., кого. Лестощами, догідливістю, вихвалянням і т. ін. викликати у кого-небудь добре ставлення до себе або добиватися вигоди, користі тощо.  Словник української мови у 20 томах
5. підлещувати — ЛЕСТИ́ТИ кому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИ перех., УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ) перех., УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ) перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИ перех., ПІДЛЕЩА́ТИ перех.  Словник синонімів української мови