підморгнути

ПІДМОРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кому, до кого і без додатка. Однокр. до підмо́ргувати.

Підморгнув [Чугайстир] до Івана лукавим оком і обізвався: — Може б ти трошки пішов зо мною у танець? (Коцюб., II, 1955, 348);

— Найперше робота отака, як ваша, лишає слід, — мовив розважно професор. — Мотай на вус, Кузьмо, — підморгнув до хлопця Левко Іванович (Гончар, Тронка, 1963, 274).

Значення в інших словниках

1. підморгнути — підморгну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підморгнути — -ну, -неш, док., кому, до кого і без додатка. Однокр. до підморгувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підморгнути — ПІДМОРГНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кому, до кого і без дод. Однокр. до підмо́ргувати. Підморгнув [Чугайстир] до Івана лукавим оком і обізвався: – Може б ти трошки пішов зо мною у танець? (М.  Словник української мови у 20 томах
4. підморгнути — МОРГА́ТИ (передавати знак рухом повіки, брови); ПІДМО́РГУВАТИ (перев. залицяючись, кокетуючи тощо); ПРОМО́РГУВАТИ (час від часу). — Док.: моргну́ти, підморгну́ти, проморга́ти. Павленко моргає на Галю, щоб та вийшла (Є.  Словник синонімів української мови
5. підморгнути — Підморгнути см. підморгувати.  Словник української мови Грінченка