підмурований
ПІДМУРО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. мин. ч. до підмурува́ти.
Дім той був високо підмурований (Коб., III, 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)ПІДМУРО́ВАНИЙ, а, е, буд. Дієпр. пас. мин. ч. до підмурува́ти.
Дім той був високо підмурований (Коб., III, 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)