Словник української мови в 11 томах

підмілювати

ПІДМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМІЛИ́ТИ, мілю́, мі́лиш, док., спец. Підіймати (перев. про частини плуга).

Оверко знов підмілив плуги, щоб легше волам було (Горд., Діти.., 1937, 143).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підмілювати — підмі́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підмілювати — -юю, -юєш, недок., підмілити, -мілю, -мілиш, док., спец. Підіймати (перев. про частини плуга).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмілювати — ПІДМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМІЛИ́ТИ, мілю́, мі́лиш, док., спец. Підіймати (перев. про частини плуга). Оверко знов підмілив плуги, щоб легше волам було (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах