Великий тлумачний словник сучасної мови

підмілювати

підмі́лювати

-юю, -юєш, недок., підмілити, -мілю, -мілиш, док., спец.

Підіймати (перев. про частини плуга).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. підмілювати — підмі́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підмілювати — ПІДМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМІЛИ́ТИ, мілю́, мі́лиш, док., спец. Підіймати (перев. про частини плуга). Оверко знов підмілив плуги, щоб легше волам було (К. Гордієнко).  Словник української мови у 20 томах
  3. підмілювати — ПІДМІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДМІЛИ́ТИ, мілю́, мі́лиш, док., спец. Підіймати (перев. про частини плуга). Оверко знов підмілив плуги, щоб легше волам було (Горд., Діти.., 1937, 143).  Словник української мови в 11 томах