підначальний

ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Підлеглий, підвладний.

Полковник французької служби рапортував, що підначальна йому колона панцирних автомобілів.. виконує свій учбовий пробіг (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 79).

Значення в інших словниках

1. підначальний — піднача́льний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. підначальний — -а, -е, заст. Підлеглий, підвладний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підначальний — ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Підлеглий, підвладний. Полковник французької служби рапортував, що підначальна йому колона панцирних автомобілів .. виконує свій учбовий пробіг (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. підначальний — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст.  Словник синонімів української мови