Словник української мови в 11 томах

піднебінний

ПІДНЕБІ́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до піднебі́ння.

Порожнина рота відокремлюється від порожнини носа піднебінними кістками і відростками верхньощелепних кісток (Анат. і фізіол. люд., 1957, 31).

2. лінгв. Те саме, що палата́льний.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. піднебінний — піднебі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. піднебінний — -а, -е. 1》 Прикм. до піднебіння. 2》 лінгв. Те саме, що палатальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піднебінний — ПІДНЕБІ́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до піднебі́ння. Мовна артикуляція неандертальця утруднювалася ще й тим, що піднебінна завіса відстояла значно далі від задньої стінки, ніж у сапієнса (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  4. піднебінний — ПАЛАТА́ЛЬНИЙ лінгв., ПІДНЕБІ́ННИЙ.  Словник синонімів української мови
  5. піднебінний — Піднебі́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)