піднебінний
ПІДНЕБІ́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до піднебі́ння.
Мовна артикуляція неандертальця утруднювалася ще й тим, що піднебінна завіса відстояла значно далі від задньої стінки, ніж у сапієнса (з наук. літ.);
Порожнина рота відокремлюється від порожнини носа піднебінними кістками і відростками верхньощелепних кісток (з навч. літ.).
2. лінгв. Те саме, що палата́льний.
Словник української мови (СУМ-20)