Словник української мови в 11 томах

підозріло

ПІДОЗРІ́ЛО. Присл. до підозрі́лий.

Помітив [Сашко], що на товаришеві й сорочка пошматована, і картуз якось дуже підозріло насунутий на самі очі (Головко, І, 1957, 361);

Дід злякано, підозріло дивиться [на невістку] (Вас., II, 1959, 118);

Вчитель щось підозріло довго мовчав (Ю. Янов., II, 1954, 118).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підозріло — підозрі́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. підозріло — Присл. до підозрілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підозріло — ПІДОЗРІ́ЛО. Присл. до підозрі́лий. Помітив [Сашко], що на товаришеві й сорочка пошматована, і картуз якось дуже підозріло насунутий на самі очі (А. Головко); Дід злякано, підозріло дивиться [на невістку] (С. Васильченко); Вчитель щось підозріло довго мовчав (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах