підоспіти

ПІДОСПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що приспі́ти.

Як одна чого не вдіє, Зараз друга підоспіє — І пороблять діло вдвох (Гл., Вибр., 1951, 229);

Розладнані ряди уманців зімкнулися. Підоспів з свіжим полком Чорнота (Кач., II, 1958, 443);

Ну-бо, хлопці, повстаньмо, Пора підоспіла, Беріть, хлопці, хто рушницю, Хто пістоль, хто вила (Пісні та романси.., II, 1956, 288);

Якраз підоспіла неділя, і була нагода одягтися парадно (Козл., Весн. шум, 1952, 87);

Бундючно підвелося над столом спечене порося, а при ньому і хрін.., і редька з хвостиком, і цибулька з вусиком, і молода картопля, укропом посипана. А на заїдок до того всього можуть підоспіти ще й карасі в сметані (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 220).

Значення в інших словниках

1. підоспіти — підоспі́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підоспіти — -ію, -ієш, док., розм. Те саме, що приспіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підоспіти — ПІДОСПІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Те саме, що приспі́ти. Як одна чого не вдіє, Зараз друга підоспіє – І пороблять діло вдвох (Л. Глібов); Розладнані ряди уманців зімкнулися. Підоспів з свіжим полком Чорнота (Я.  Словник української мови у 20 томах
4. підоспіти — НАСТА́ТИ (про час, пору, явище, подію тощо — розпочатися), НАСТУПИ́ТИ, ПРИЙТИ́, ПОСТА́ТИ рідше, СТА́ТИ розм., ГРЯСТИ́ ужив. у майбутньому часі та в наказовому способі, заст., уроч., поет., ЗАСТУПИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. підоспіти — Підоспі́ти, -пі́ю, -пі́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)