Словник української мови в 11 томах

підострожений

ПІДОСТРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підостро́жити;

// У знач. прикм.

Зметнулись підострожені коні (Кач., II, 1958, 415).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підострожений — підостро́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. підострожений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підострожити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підострожений — ПІДОСТРО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підостро́жити. Підострожений наїзником кінь різко повернув і поніс його геть зі небезпечного шляху (з публіц. літ.); // у знач. прикм. Зметнулись підострожені коні (Я. Качура).  Словник української мови у 20 томах