підпилювати
ПІДПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.
1. Пиляти, надрізуючи знизу над коренем і т. ін.
Тарасик не раз бачив, як лісоруби підходили до товстелезних дерев, підпилювали їх (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 144);
Коли його [дуба] підпиляли, він ще ганяв по собі соки від міцного, живучого і вірного його життю кореня (Тют., Вир, 1964, 243).
2. Підрізаючи пилкою або підточуючи терпугом, підпилком робити що-небудь вужчим чи коротшим.
Йому здалося, що середня борідка [ключа] трохи заширока; він злегенька підпиляв і її (Мик., II, 1957, 326);
Підпиляти ніжки стільця.
Словник української мови (СУМ-11)