підпирання

ПІДПИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підпира́ти.

Візник виломив пару дрючків до підпирання (Фр., II, 1950, 36).

Значення в інших словниках

1. підпирання — підпира́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підпирання — -я, с. Дія за знач. підпирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпирання — ПІДПИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підпира́ти. Візник виломив пару дрючків до підпирання (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах