підпирання
ПІДПИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підпира́ти.
Візник виломив пару дрючків до підпирання (Фр., II, 1950, 36).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпирання — підпира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підпирання — -я, с. Дія за знач. підпирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпирання — ПІДПИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підпира́ти. Візник виломив пару дрючків до підпирання (І. Франко). Словник української мови у 20 томах