підпирання

ПІДПИРА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. підпира́ти.

Візник виломив пару дрючків до підпирання (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпирання — підпира́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підпирання — -я, с. Дія за знач. підпирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпирання — ПІДПИРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. підпира́ти. Візник виломив пару дрючків до підпирання (Фр., II, 1950, 36). Словник української мови в 11 томах