підпоювати

ПІДПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., перех. Поїти до оп’яніння з підступними намірами.

— Спробуйте все-таки підпоїти Танюшкіна, відкрийтесь, що ви соціаліст, може, він хмільний і пробовкнеться… (Бурл., Напередодні, 1956, 79);

Микола з жінкою старого батька підпоїли й приневолили розписку написати, щоб город од Івана одібрати (Григ., Вибр., 1959, 53).

Значення в інших словниках

1. підпоювати — підпо́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підпоювати — -юю, -юєш, недок., підпоїти, -ою, -оїш, док., перех. Поїти до оп'яніння з підступними намірами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпоювати — ПІДПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., кого. Поїти до оп'яніння з підступними намірами. Князь їх [кметів] підпоює, а після меду в них виривають іноді зухвалі слова (з легенди)...  Словник української мови у 20 томах
4. підпоювати — СПО́ЮВАТИ (навмисне давати багато алкогольного напою), НАПУВА́ТИ, НАПО́ЮВАТИ, ПІДПО́ЮВАТИ, УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), ОБПО́ЮВАТИ. — Док.: спої́ти, напої́ти, підпої́ти, упої́ти (впої́ти), обпої́ти.  Словник синонімів української мови
5. підпоювати — Підпо́ювати, -поюю, -єш сов. в. підпоїти, -пою́, -їш, гл. Подпаивать, подпоить. К. Кр. 39. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.  Словник української мови Грінченка