підпоювати

ПІДПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., кого.

Поїти до оп'яніння з підступними намірами.

Князь їх [кметів] підпоює, а після меду в них виривають іноді зухвалі слова (з легенди);

Микола з жінкою старого батька підпоїли й приневолили розписку написати, щоб город од Івана одібрати (Грицько Григоренко);

Він [Гнат Рева] їхав трохи п'яненький, бо його підпоїли хуторяни (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. підпоювати — підпо́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підпоювати — -юю, -юєш, недок., підпоїти, -ою, -оїш, док., перех. Поїти до оп'яніння з підступними намірами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпоювати — СПО́ЮВАТИ (навмисне давати багато алкогольного напою), НАПУВА́ТИ, НАПО́ЮВАТИ, ПІДПО́ЮВАТИ, УПО́ЮВАТИ (ВПО́ЮВАТИ), ОБПО́ЮВАТИ. — Док.: спої́ти, напої́ти, підпої́ти, упої́ти (впої́ти), обпої́ти.  Словник синонімів української мови
4. підпоювати — ПІДПО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПОЇ́ТИ, ою́, о́їш, док., перех. Поїти до оп’яніння з підступними намірами. — Спробуйте все-таки підпоїти Танюшкіна, відкрийтесь, що ви соціаліст, може, він хмільний і пробовкнеться… (Бурл.  Словник української мови в 11 томах
5. підпоювати — Підпо́ювати, -поюю, -єш сов. в. підпоїти, -пою́, -їш, гл. Подпаивать, подпоить. К. Кр. 39. Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.  Словник української мови Грінченка