підпоєний

ПІДПО́ЄНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підпої́ти.

На початку ночі Венера, підпоєна вином і обвіяна пахощами, вертається з весільного бенкету, маючи всю постать обвиту блискучими трояндами (І. Франко, пер. з тв. Л. Апулея);

// у знач. прикм.

В “Чорній раді” Пантелеймона Куліша розчулена і підпоєна громада ладна йти за Івашком Брюховецьким і в огонь, і в воду (з наук.-попул. літ.);

// підпо́єно, безос. пред.

Копил утік. Якийсь зичливець допоміг йому втекти, бо й обох вартових було підпоєно, вони спали на соломі біля погреба (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. підпоєний — підпо́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підпоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підпоїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпоєний — ПІДПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підпої́ти.  Словник української мови в 11 томах