підпоєний

підпо́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до підпоїти.

Значення в інших словниках

1. підпоєний — підпо́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підпоєний — ПІДПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підпої́ти. На початку ночі Венера, підпоєна вином і обвіяна пахощами, вертається з весільного бенкету, маючи всю постать обвиту блискучими трояндами (І. Франко, пер. з тв. Л. Апулея); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
3. підпоєний — ПІДПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підпої́ти.  Словник української мови в 11 томах