підпоєний
підпо́єний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до підпоїти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпоєний — підпо́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підпоєний — ПІДПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підпої́ти. На початку ночі Венера, підпоєна вином і обвіяна пахощами, вертається з весільного бенкету, маючи всю постать обвиту блискучими трояндами (І. Франко, пер. з тв. Л. Апулея); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- підпоєний — ПІДПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підпої́ти. Словник української мови в 11 томах