1. Словник української мови в 11 томах

підпоєний

ПІДПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підпої́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпоєний — підпо́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. підпоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підпоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпоєний — ПІДПО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підпої́ти. На початку ночі Венера, підпоєна вином і обвіяна пахощами, вертається з весільного бенкету, маючи всю постать обвиту блискучими трояндами (І. Франко, пер. з тв. Л. Апулея); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах