підправлений
ПІДПРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підпра́вити.
Це моя давня робота, трошки підправлена за послідні [останні] часи (Мирний, V, 1955, 395);
Вночі прибігали до нього з обох редакцій і погоджували підправлену.. промову (Ле, Міжгір’я, 1953, 479);
Горілка, якою щедро угощав [Мошко] свойого годованця,.. була трошечка [трошечки] підправлена… (Фр., IV, 1950, 431).
Словник української мови (СУМ-11)